Покоління поколінню об тобі розкаже, і твоя, Кобзарю, слава не вмре, не поляже…

Мало хто з геніїв людства удостоївся такої всенародної шани, заслуженої слави, щирої прихильності й любові, як Тарас Гри горович Шевченко. Його пророчі поетичні слова не лише збудили зі сну віковічної неволі український народ, а й стали дороговказом до волі та державної незалежності.

Автор першої поетичної збірки про Кобзаря Б. Лепкий у 1917 р. у Відні, на концерті, присвяченому Т. Шевченкові, сказав: «Він дарував нам не тільки найцінніші твори, але дав нам своє життя, мов якийсь прегарний поетичний твір… Був арфою золотострунною, на якій українська природа й українська душа виграли свою найповнішу пісню щастя і горя…»

 Перегукувався з попередниками й Олесь Гончар: «Саме його життя – це трагічна поема, сповнений драматизму життєпис людини, яка пройшла всі Дантові кола чорного кріпацького пекла, залишаючись при тому до кінця своїх днів у чистоті своєї волелюбності, нескореності душевної». Показово, що подібним чином сприймали великого українця й представники інших народів, назвавши його «пророком свого народу, народним вождем» (Г.Карпелес, Німеччина); «абсолютно унікальним поетом» (І.Бунін, Росія); «великим універсальним генієм людства» (М.Шагінян, Росія); «одним із тих дітей сонця, в яких і кров є вогнем» (В.Морфіл, Англія); «останнім кобзарем і першим великим поетом нової великої епохи» (А.Григор’єв, Росія); великою людиною, яких «породжує велика нація, але вони, крім своєї нації, належать і іншим» (А.Церетелі, Грузія); «однією з найсвітліших і найгероїчніших особистостей на Землі» (Д.Методієв, Болгарія)

Видатний шевченкознавець Дзюба І., розмірковуючи про посмертну долю Кобзаря, вшанування його пам’яті сотнями і тисячами людей наголошує, що «загальнолюдське значення поезії Шевченка не тільки в тому, що він, як і кожен геній, збагатив духовний потенціал людства, світ його ідей та почувань, зробивши набутком, доступним для всіх 15 народів, те, що пережив, передумав, скристалізував у слово народ український і чого він досягнув у царстві думки і духу. Загальнолюдське значення Шевченкової поезії і в тому, що вона самому українському народові дала розуміння його долі, його потреб та його завдань передлицем майбутнього…»

         Вшановування й увічнення пам’яті Т. Шевченка – то вияв великої народної любові та поваги до геніального поета й художника України, вдячності йому й високого визнання життєвого і творчого подвигу.

Залишити відповідь